«Музично-дидактичні ігри та їх значення у
розвитку дошкільнят»
Основне значення музично-дидактичних ігор –
формувати у дітей музичні здібності в доступній ігровій формі, допомогти їм
розібратись в співвідношенні звуків за висотою, розвивати в них чуття ритму,
тембровий і динамічний слух, прагнення до самостійних дій із застосуванням
знань, отриманих на музичних заняттях. Музично-дидактичні
ігри збагачують дітей новими враженнями, розвивають у них ініціативу,
самостійність, здатність до сприйняття, розрізненню основних властивостей
музичного звуку. Музично-дидактичні ігри допомагають дитині в цікавій для неї
формі почути, відрізнити, порівняти деякі властивості музики, а потім діяти з
ними. Такі ігри повинні бути прості і доступні, цікаві і привабливі. Тільки в
такому випадку вони стають своєрідним збудником бажання дітей співати, слухати
музику і танцювати. Музично-дидактичні
ігри повинні бути цікаво, яскраво, естетично оформлені. Наприклад, карточки із
зображенням музичних образів – яскравими, художніми, точно відповідати змісту гри. Ігри, в
виготовленні яких приймають участь самі малюки, стають самими улюбленими і
бажаними. Наприклад, діти можуть вирізати ритмічні карточки і кружечки ноти,
приклеїти з зворотної сторони фланель. Застосування
музично-дидактичних ігор на заняттях дає змогу провести його найбільш
змістовно. В грі діти швидше засвоюють вимоги програми по розвитку співочих
умінь і музично-ритмічних рухів, і навіть в області слухання музики. Іноді
музично-дидактичні ігри проводяться на занятті (частіше в другій його половині)
як окремий вид діяльності. Такі ігри мають навчальний характер. В доступній
ігровій формі у дітей розвиваються музичні здібності.
З
першої молодшої групи на музичних
заняттях починаємо проводити дидактичні
ігри. Ці ігри здебільшого пов’язані із
застосуванням наочності. В групах старшого дошкільного віку основним матеріалом
дидактичних ігор стають музичні іграшки і інструменти, настільно-друковані
ігри, а також використовуються і технічні засоби навчання. Музично-дидактичні
ігри, які використовуються с процесі співу, допомагають нам вчити дітей співати
виразно, не примушено, вчать брати
дихання між музичними фразами, втримувати його до кінця фрази. Для закріплення знайомих пісень ми
використовуємо гру “Чарівна дзига”, яку можна проводити в декількох варіантах,
діти визначають пісню по вступу, заспіву, приспіву, які виконуються на
фортепіано, 2-3 дітей (одна дитина) повинна впізнати пісню по музичній фразі,
проспіваній усіма разом або індивідуально; впізнати пісню, програну на металофоні
або акордеоні. Цінність гри ще й в тому, що діти, визначаючи твір, закріплюють
знання про музичні інструменти. Добре, коли роль ведучого в цій грі бере на
себе не музичний керівник, а вихователь. В такому випадку гру можна буде
проводити в вільний від занять час. У вільний від занять час діти самостійно
організовують різні музично-дидактичні ігри, пов’язані із співом. В таких іграх
у дітей розвивається почуття товариства, відповідальності. В якості прикладу можна
представити музично-дидактичну гру “Музичний магазин”, яку діти часто
організовують в групі. Немалу
роль в розвитку у дітей слуху, ритму грають розспівки, які проводяться на
музичних заняттях до розучування будь-якої пісні. Замість розспівок
використовують ще й музичні загадки, які вчать дітей не тільки мислити, шукаючи
відгадку текстову, але й продовжити відгадку музичну (музичну фразу). В грі “Де мої дітки?” розвивається
уміння розрізняти звуки, різні за висотою, діти з задоволенням відповідають
тоненьким голосочком мамі-качці, кішці, пташці. І вже при повторному виконанні
гри діти впевнено знають, що мама-кішка співає низьким голосом, а кошеня –
високим.
В середній групі діти повинні
самостійно виконати ритмічний малюнок поспівки на одному звуці якого-небудь
музичного інструменту (металофоні, тріолі, губній гармошці). В музично-дидактичних
іграх дітей цього віку можуть бути використані і ударні інструменти: різні
брязкальця, трикутники, бубни.
В
старших групах проводиться більш різноманітна робота по розрізнянню звуків
по висоті і тривалості. Поспівки допомагають дітям визначити напрям мелодії,
вони вчаться знаходити в мелодії два коротких і один довгий звук “Звук
тягнеться довше”, - каже дитина. Рух мелодії вверх, вниз можна проілюструвати
на музичних сходинках (п’ять сходинок). Дитина показує всім, як звучить
мелодія, рухаючи будь-яку іграшку по сходах вверх або вниз. Велику роль в роботі музичного керівника
відіграє наочність, зокрема фланелеграф.
Групова
консультація для батьків
"Національно - патріотичне виховання дошкільників "
Що таке патріотизм?
Мета патріотичного виховання
Формування у дітей: - любові до родини, рідної землі; - поваги до історії та видатних постатей; - шанобливого ставлення до державної символіки; - готовності виконувати громадянські обов’язки; - почуття власної гідності та відповідальності.
Сьогодні, в умовах війни та суспільних викликів,
особливо важливо наповнити дитячі серця любов’ю до країни, навчити цінувати
мир, свободу та людяність.
Основні завдання
національно-патріотичного виховання дошкільників
1. Виховання любові до родини, дому, дитячого садка. 2. Формування поваги до праці дорослих і результатів їхньої діяльності. 3. Ознайомлення з державною символікою, традиціями та святами. 4. Розвиток інтересу до історії та культури українського народу. 5. Виховання шанобливого ставлення до захисників України. 6. Формування дбайливого ставлення до природи рідного краю. 7. Прищеплення основ громадянської поведінки.
Патріотичне середовище
Патріотичне виховання починається зі
створення відповідного середовища — як у закладі освіти, так і в родині. У
групі та вдома доцільно мати: - державні символи України;
- народні
іграшки, предмети побуту; - збірки українських пісень, казок, віршів; -
ілюстрації, альбоми про рідний край; - дидактичні ігри на національну тематику. Однак
найголовніше - це особистий приклад дорослих: повага, доброзичливість,
відповідальність, любов до України.
Методи патріотичного виховання
1. Словесні та наочні методи: - бесіди та розповіді; - читання художньої літератури; - розгляд ілюстрацій та картин; - слухання музики; - екскурсії; - зустрічі з цікавими людьми; - тематичні свята. 2. Практичні методи: - посильна праця; - творчі роботи (малювання, ліплення, аплікація); - сюжетно-рольові ігри; - участь у добрих справах. Як зазначала Софія Русова, саме праця є основою виховання відповідальності та громадянських якостей.
Роль родини
Основи патріотизму закладаються в сім’ї. Саме батьки допомагають дитині перетворити почуте й побачене на особисті переконання.
Форми роботи в родині: - спільні прогулянки та екскурсії; - читання українських казок і легенд; - відвідування музеїв, вистав, театрів; - родинні традиції та святкування; - розмови про історію свого роду; - участь у благодійних і волонтерських ініціативах.
Очікуваний результат
Сформоване почуття патріотизму в дошкільника
проявляється у: - любові до родини та рідного краю;
- повазі
до традицій і культури культури; - доброзичливості до людей; -
відповідальному ставленні до природи; - гордості за свою країну.
Висновок
Національно-патріотичне виховання - це щоденна спільна діяльність педагогів і
батьків, спрямована на формування свідомого, відповідального та люблячого
громадянина України.
Немає коментарів:
Дописати коментар